Контрольні панелі пожежної охоронної сигналізації та критерії їх вибору

В останній час на ринку охоронних послуг помітно розширилась номенклатура вітчизняних ППК пожежної, охоронно-пожежної та охоронної сигналізації. Але різноманітність приладів різних класів призводить не лише до покращення тактично-технічних характеристик.

Напевно варто почати з визначення терміну ППК-сигналізації, розглянути їх основні функції і дати загальну класифікацію, щоб потім більш детально описати характеристики деяких видів цих приладів.

Загалом, ППК (прилади приймально-контрольні) є основним вузлом у системах охоронної та протипожежної безпеки. Вони призначені для контролю стану параметрів шлейфів сигналізації (ШС) і можуть працювати як в автономному режимі (з підключенням приладів сповіщення), так і / або з передачею службових та тривожних сповіщень на пульт централізованого спостереження (ПЦС). В останньому випадку ППК в системах пожежно-охоронної сигналізації є проміжним ланцюжком між первинними засобами виявлення проникнення (охоронними сповіщувачами) або пожежними сигналізаціями і системами передаванням сигналу тривоги. Загальні вимоги до ППК сигналізації перераховані в ГОСТ / ДСТУ.

Основні функції ППК сигналізації:

• приймання та обробка сигналів від датчиків;
• електроживлення сповіщувачів (автономно, по окремій лінії або по шлейфу сигналізації);
• контроль стану ШС сигналізації;
• передавання сигналу на ПЦС;
• керування звуковими та світловими сповіщувачами;
• забезпечення процедур взяття під охорону та зняття з неї.

Існує така класифікація ППК:

• За призначенням: охоронна (охоронно-пожежна), пожежна та прилади керування.
• За інформативністю: малої інформативності (1-2 види повідомлень), середньої (3-5 видів) та великої (понад 5 видів) інформативності.
• За способом організації зв’язку зі сповіщувачами: провідні та бездротові (радіоканальні).
• По типу підключених ШС сигналізації: безадресні (радіальні) та адресні.
• По способу постановки під охорону: з роздільною постановкою кожного ШС, з груповою постановкою (по розділах) та змішаною.
• По наявності резервного живлення: з вбудованим автономним резервним електроживленням чи без нього.
• По кліматичному виконанню: для приміщень, що опалюються, та для зовнішнього використання.

Для окремих видів об’єктів також існують спеціальні типи ППК сигналізації, наприклад, для охорони пожежо- та вибухонебезпечних приміщень.

Хотілося б детально розглянути групу ППК сигналізацій, яка об’єднує прилади одного призначення: охоронні (охоронно-пожежні), пожежні та прилади управління — що вони собою представляють, які функції можуть виконувати та які мають параметри.

Отож, охоронний (охоронно-пожежний) ППК сигналізації — це технічний засіб охоронної або охоронно-пожежної сигналізації для приймання повідомлень від ШС або інших ППК, трансформації сигналів, виведення повідомлень, передачі сигналів і запуску сповіщень. Додатково прилад може забезпечити електроживлення сповіщувачів, формування командного імпульсу для управління інженерним (технологічним) обладнанням, процес взяття об’єкта під охорону і зняття з охорони з допомогою приладів контролю та управління доступом.

Протипожежний ППК повинен обов’язково контролювати справну роботу ШС по всій довжині й автоматично виявляти пошкодження, забезпечувати світлову та звукову сигналізацію при несправності, реєструвати й передавати сигнали про пожежі, захищати органи управління від несанкціонованого доступу сторонніх осіб.

Додаткові функції пожежного ППК сигналізації можуть бути такими: відправлення в ручний пожежний сповіщувач зворотного сигналу, який підтверджує прийняття відправленого повідомлення про пожежу; формування стартового імпульсу запуску приладів автоматичного пожежогасіння; можливість включення в один ШС сигналізації активних (енергоспоживаючих) і пасивних пожежних сповіщувачів з нормально замкнутими контактами та ін.

ППК протипожежної сигналізації призначений для автоматичного або дистанційного пуску засобів пожежогасіння, мережевої індикації про запуск, по яким подається речовина для гасіння пожежі і про стан такого комплексу. Додатково прилад управління може контролювати лінії зв’язку світлової та звукової сигналізації, в тому числі сповіщувачів, звукову сигналізацію про запуск засобів пожежогасіння та про несправність приладів.

Основними параметрами ППК сигналізації є:

• Інформаційна ємність — кількість контролюючих ШС сигналізації;
• Інформативність — кількість та наглядність повідомлень, які відображаються приладом з допомогою світлових та звукових сповіщень, та передаються у зовнішні мережі;
• Інерційність шлейфу — показник стійкості приладу до завад, які викликані короткочасними порушеннями шлейфу. Визначається двома значеннями — мінімальною та максимальною тривалістю порушень, при яких прилад гарантовано не переходить або переходить в режим тривоги. Збільшення часу знижує ймовірність хибних спрацьовування, які виникають при короткотерміновому наводженні на шлейфи, наприклад, при блискавках, при роботі близько розташованих потужних приладів радіосканування в імпульсному режимі або внаслідок вібрації контактів реле. Одначе варто пам’ятати, що при занадто тривалому часі інерційності (більше 800 мс) виникає небезпека пропустити порушника;
• Опір шлейфу — максимально допустимий спротив між проводами шлейфу без урахування опору кінцевого резистора. Складається з опору дротів та перехідного опору в місцях підключення та з’єднань; при цьому загальний опір шлейфу сигналізації може досягати сотень Ом;
• Опір витоку інформації шлейфу — максимально допустимий опір між проводами шлейфу або між проводами та “землею”;
• Напруга на шлейфі — напруга в черговому режимі приладу сигналізації. Його значення визначається необхідністю забезпечити надійність роботи контактних з’єднань шлейфу та живлення активних (енергоспоживаючих) сповіщувачів сигналізації. Обмеження верхнього значення напруги обумовлено електробезпекою. В сучасних вітчизняних приладах сигналізації значення напруги вибирається в межах 10-24 В. В імпортних приладах, які не функціонують з активними (енергоспоживаючими) сповіщувачами, воно значно нижче (0,5-9 В);
• Струм у шлейфі — струм у черговому режимі. Може забезпечувати живлення активних сповіщувачів сигналізації. Обмеження його значення обумовлено задачами енергозбереження. У вітчизняних приладах вибирають ток у шлейфі у діапазоні 1-10 мА;
• Струм в шлейфі в режимі короткого замикання — значення струму має бути достатнім для забезпечення індикації сповіщувачів, які спрацювали, водночас воно не обмежується через необхідність енергозбереження та захисту вхідних мереж приладу. Зазвичай вибирають значення в діапазоні 20-25 мА.

Беручи до уваги все вищеперераховане варто відзначити, що основними параметрами ППК сигналізації все ж таки є її інформаційна ємність та інформативність. ППК малої інформаційної ємності мають від одного до п’яти ШС сигналізації; середньої ємності — від шести до п’ятидесяти ШС для охорони та охоронно-пожежних приладів сигналізацій та від десяти до двадцяти з кроком два ШС пожежних приладів; великої ємності — понад п’ятидесяти ШС та від тридцяти до ста з кроком десять ШС для пожежних приладів.

Прилади сигналізації малої інформаційної ємності.

Згадані ППК часто використовуються в основному для організації охорони одного приміщення або невеликого об’єкту (декілька приміщень). Вони досить прості для технічного обслуговування, їх експлуатація не вимагає особливих знань та навичок від персоналу охорони.

При виборі ППК сигналізації малої інформаційної ємності варто звернути увагу на ряд характеристик.

• Тактика постановки під охорону: “з зачиненими дверима”, “з відкритими дверима” або “із програмованою затримкою”. Тактика “з відкритими дверима” передбачає процес взяття об’єкту під охорону при відкритих вхідних дверях. Коли двері зачиняються, відбувається переключення ППК в режим взяття об’єкту під охорону. Якщо вибирається тактика “з зачиненими дверима”, то взяття об’єкту під охорону відбувається при зачинених дверях. При використанні тактики “запрограмована затримка”, об’єкт береться під охорону через певний час після переключення ППК в режим охорони.
• Універсальність ШС за своїм призначенням (охоронний, протипожежний, тривожний) і можливість їх зміни. Для тривожних та пожежних ШС сигналізації часто використовується цілодобовий режим роботи ППК.
• Кількість виходів на пульт централізованого спостереження. Ця характеристика важлива якщо необхідна організація на об’єкті кількох порогів або при підключенні до ППК сигналізації різних за призначенням ШС.
• Тип елементів ШС (резистор, конденсатор, діод). Вказує на спосіб контролю ШС, на можливість використання різних типів сповіщувачів сигналізації в ШС та зміну їх кількості.
• Наявність виносної світлової та / або звукової сигналізації. Дозволяє вивести сигнали тривоги на зовнішні сповіщувачі і контролювати стан на об’єкті.
• Електроживлення в черговому та тривожному режимах. Чим менше дана величина, тим ефективніша робота ППК.
• Наявність вбудованого джерела резервного живлення і час роботи ППК з ним при відключенні основного електроживлення. Ця характеристика досить суттєва. Це пов’язано з тим, що якщо в ролі резервного джерела живлення використовується акумуляторна батарея, повинна використовуватись робота ППК сигналізації протягом 24 і більше годин в черговому режимі і понад 3 години в тривожному (відповідно до нормативних документів). Окрім того, використання ППК з вбудованим акумулятором виключає можливість виникнення хибних спрацювань сигналізації, які спричинені якимись проблемами в електромережі.

При виборі ППК варто віддавати перевагу приладам, які мають селекцію вхідних сигналів по тривалості, можливість відстеження повільної зміни опору ШС та здатність збереження працездатності при пониженому в електромережі струму.

Стає зрозуміло, що на об’єктах під охороною з високим рівнем перешкод для стабільної роботи сигналізації рекомендується встановлювати прилади, які мають більш високі показники надійності, характеризуються шумостійким алгоритмом обробки сигналу та забезпечують контроль параметрів ШС в процесі роботи.

При виборі ППК малої інформаційної ємності слід також звернути увагу на відповідність цих приладів значущості об’єкту та задуманої тактики охорони (кількість рубежів охорони, тактика взяття під охорони, вивід тривожних сповіщувачів сигналізації та ін.). Важливо чітко уявляти яка має бути реакція на тривожні сповіщення групи швидкого реагування та, звичайно, власника об’єкту.

Звичайно відносно невеликі витрати на ППК малої інформаційної ємності дозволяють успішно обладнати такими приладами невеликі об’єкти.

Прилади сигналізації середнього і великої інформаційної ємності.

Такі ППК сигналізації використовуються для охорони великих об’єктів, розгалужених об’єктів, для організації багатоетапної охорони, а також як пульти для автономних систем охорони. Ці прилади знаходять широке використання, оскільки дозволяють одночасно контролювати охоронні ШС сигналізації “з правом відключення”, шлейфи пожежної та / або тривожної сигналізації в режимі “без права відключення”, тобто працюючи цілодобово. При цьому залежно від вимог значення шлейфів та алгоритм роботи приладу сигналізації можуть змінюватись з допомогою набору перемичок або програмним шляхом. Сучасні умови охорони об’єктів вимагають використання декількох шлейфів сигналізації навіть для охорони одного житлового приміщення. Як правило, шлейфів має бути не менше чотирьох: перший шлейф контролює вхідні двері (працює за тактикою “з затримкою виходу”), другий — охоронні сповіщувачі сигналізації по периметру приміщення, третій — порушення об’єму приміщення (може відключатись для забезпечення “самоохорони”, тобто охорони людей, які знаходяться всередині, від проникнення через периметр), четвертий шлейф часто використовується в ролі пожежного або тривожного.

В наш час на ринку у великій кількості представлені прилади, які прості в експлуатації, мають можливість управління по кожному шлейфу окремо, тобто майже у всьому аналогічні ППК сигналізації малої інформаційної ємності. Але основною вимогою до ППК залишається наявність у них можливостей збільшення інформаційної ємності, локального та централізованого управління процесами взяття / зняття ШС сигналізації під охорону, ідентифікації користувачів і автоматичної реєстрації подій.

При виборі ППК сигналізації середньої та більшої ємності варто звертати уваги на нижче перераховані характеристики.

Можливість керування по кожному шлейфу сигналізації окремо або по розділах. Управління по кожному шлейфу потрібне на об’єктах де є більша кількість матеріально відповідальних осіб, за якими закріплені певні приміщення.

Тип ШС сигналізації та сповіщувачів для ППК. Вони розподіляються на безадресні (радіальні) та адресні. В адресних системах одній адресі відповідає один адресний пристрій.

Тип ШС з’єднувальних ліній для зв’язку блоків між собою. Це важливо для монтажу та експлуатації. Наприклад, в деяких ППК використовується інтерфейс RS-485, який потребує спеціального екранованого кабелю, а в деяких просто двопровідна вита пара. Як демонструє досвід різних монтажних організацій, роботу по прокладанню ліній з інтерфейсом RS-485 можуть виконувати лише добре підготовлені фахівці.

Важливість збільшення інформаційної ємності без суттєвої зміни апаратних засобів. Зазвичай для цих цілей використовуються розширювачі, які не лише здійснюють взаємодію з іншими елементами ППК, але і ведуть електронний “протокол” подій.

Можливість локального та централізованого управління процесами взяття ШС сигналізації під охорону або зняття з охорони. Підвищує оперативність управління процесами постановки ШС на охорону за рахунок перерозподілу цих функцій між централізованим та локальними способами. При цьому управління процесами може відбуватись як з центрального пульта управління (комп’ютера) ППК, так і з локальних (дистанційних) пультів.

Можливість використання центрального пульту управління ППК замість комп’ютера. Ця характеристика має більше значення при дотриманні вимог регулюючих та нормативних документів щодо можливого резервного електроживлення, в тому числі і комп’ютера. На практику цю проблему буває непросто вирішити.

Універсальність входів ШС сигналізації. Дозволяє легко присвоювати будь-яке призначення ШС (охоронний, тривожний чи протипожежний).

Кількість виходів для програмування. Чим воно більше, тим більшою кількістю різних приладів можна керувати. З’являється можливість використання виходів не лише для передачі тривожних сповіщень на централізований пульт, але і для управління різними слабкоструменевими пристроями, наприклад системами протипожежної автоматики.

Цінова характеристика. Її варто враховувати при виборі ППК сигналізації. Часто багато фірм-постачальників вказують лише прямі витрати, і визначити наскільки ефективний один тип ППК порівнюючи з іншим досить складно. Для того щоб розрахувати вартість всього обладнання варто взяти за основу вартість одного ШС сигналізації. Чим вона менше, тим більш економним буде використання ППК на об’єкті.

Окрім того, як і у випадку використання ППК малої інформаційної ємності, варто враховувати аспекти: електропотужність при черговому та тривожному режимах, наявність та час роботи резервного джерела живлення, час реакції на порушення ШС, стабільність роботи та ін.

У підсумку наголосимо, що наразі все більше актуальними стають питання об’єднання систем безпеки, в які можуть входити ППК сигналізації більшої інформаційної ємності в ролі складових частин. І від того, на якому програмному чи апаратному рівні може здійснюватись інтеграція залежить майбутній розвиток тактично-технічних характеристик такого обладнання.